Декоративних підлогових покриттів з натуральної деревини не так вже й багато. За великим рахунком, їх можна порахувати на пальцях однієї руки – це дощана підлога, штучний паркет і масивна паркетна дошка. Погодьтеся, не густо, але на сьогоднішній день відомий ще один обробний матеріал для підлоги, що виготовляється практично з натуральної деревини. Чому практично? Тому що фактично його добра половина зроблена з фанери, яка, по суті, є переробкою натуральної деревини. Називається цей матеріал інженерна дошка.

ІНЖЕНЕРНА ДОШКА: ЩО ЦЕ ТАКЕ І ЯК ВОНА ВЛАШТОВАНА

Зовні інженерна дошка для підлоги мало чим відрізняється від масивної паркетної дошки, і візуально відрізнити ці два матеріалу практично неможливо. Але, самі розумієте, на цьому їх схожість закінчується – якщо перша повністю виготовлена з натуральної деревини, то другу скоріше можна назвати композитним матеріалом, що представляє собою склейку з декількох шарів.

• Лицьовий шар виготовляється з натуральної деревини міцних порід дерева товщиною від 4 до 10 мм. Верхнє покриття є одношаровим.
• Так званий стабілізуючий шар – це багатошарова фанера, кожен наступний шар якої перетинається з волоконами з попереднього (саме цей момент забезпечує стабільність підлогового покриття даного типу). Для додаткової стійкості матеріалу до різних впливів в цей шар можуть вводитися сучасні полімери. Стабілізуючий шар може мати товщину від 11 до 15 мм.

В цілому товщина інженерної дошки може становити 15-25 мм. Якщо говорити про габарити, то довжина може варіюватися в межах від 500 до 3000 мм., а ширина становити 60-250 мм. Загалом, практично так само як і у випадку з масивною паркетною дошкою, тільки тут діапазон довжини матеріалу в рази більше. По суті, її габарити обмежені тільки габаритами сировини.

Також слід зазначити, що для зручності складання підлогового покриття інженерна дошка обладнується пазогребневим з’єднанням, яке, на відміну від інших аналогічних матеріалів, не має здатності до швидкого встановлення. У тому сенсі, що ніяких замків, як в ламінаті, тут не передбачено – це звичайні шпунти, які передбачають приклеювання в процесі установки. Про це ми поговоримо трохи пізніше, а поки розглянемо переваги і недоліки цього унікального матеріалу.

ІНЖЕНЕРНА ПАРКЕТНА ДОШКА: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Переваги

Переваг у інженерної дошки досить багато і, на відміну від багатьох інших аналогічних матеріалів, на тлі недоліків вони виглядають впевнено – саме цей момент обумовлює відмінність між ним та іншими видами таких підлогових покриттів. До достоїнств цього матеріалу сміливо можна віднести наступні:

• Це найбільш стійке і геометрично стабільне підлогове покриття – порівняно з масивною паркетною дошкою, інженерна дошка практично не реагує на перепади температури і вологості. Крім того, в процесі експлуатації в місцях з’єднання дощок не утворюються щілини. Досягаються ці переваги багатошаровою структурою з протилежним напрямком деревних волокон.
• Стабільність розмірів і незначна реакція матеріалу на зміни вологості і температури дозволяє отримати єдине «монолітне» підлогове покриття по всій площі підлоги. При стикуванні з іншими підлоговими покриттями (наприклад, з плиткою) замість порогу застосовується тонкий корковий демпфер.
• Дуже високі акустичні характеристики. Укладена інженерна дошка володіє шумопоглинаючим ефектом. Крім того, для матеріалу даного виду спеціально розроблена акустична підкладка, має отвори для приклеювання інженерної дошки до підлоги.
• Вигтовляється інженерна дошка різної товщини, що дозволяє її легко поєднувати і комбінувати в одній площині з будь-якими іншими підлоговими покриттями.
• Можливість ремонту – цей матеріал можна неодноразово шліфувати і циклювати, усуваючи на його поверхні всілякі експлуатаційні дефекти.
• Монтується інженерна дошка навіть на бетонну основу – на відміну від масивної паркетної дошки, в своїй структурі вона вже містить фанеру та не потребує додаткового стабілізуючого шару.
• Величезна різноманітність видів і структур – існує навіть інженерна дошка, що укладається за принципом штучного паркету ялинкою, квадратом, французької ялинкою і т.д. Таке підлогове покриття може навіть розбавлятися спеціальними декоративними вставками.

Недоліки

Все це добре, але, як відомо, ідеальних матеріалів не буває, і інженерна дошка в цьому відношенні не є винятком. До її недоліків можна віднести наступні фактори:

• Питання, як укладати інженерну дошку, вирішується виключно клейовим способом – цей матеріал можна укласти за плаваючою технологією. В іншому випадку його може почати коробити, а стики між окремими фрагментами будуть деформуватися. В принципі, з цим можна миритися – єдина незручність в такій технології монтажу полягає в неможливості замінити зіпсовану дошку після укладання.
• Складність технологічного процесу укладання. Тонкощів і нюансів тут досить багато, і якщо ви надумаєте зайнятися самостійним монтажем, то доведеться вивчити всі нюанси.
• Складність монтажу зумовлює і високу вартість укладання.
• Крім усього іншого, недешево коштує і сам матеріал – зокрема, мова йде не тільки про саму інженерної дошку, але і про спеціальну клейову основу.

За великим рахунком, всі ці недоліки складно назвати такими – правильніше буде сказати, що це особливості матеріалу, до яких необхідно просто пристосуватися або змиритися з ними. У більшості випадків вони навіть не здатні конкурувати з перевагами, звідки і береться все зростаюча популярність даного типу підлогових покриттів.

УКЛАДАННЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ДОШКИ: ДВА ВАРІАНТИ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ

Укладання інженерної дошки може здійснюватися двома способами – класичним, на фанерне підставу, а також прямо на бетонну підлогу або цементну стяжку. І в тому і в іншому випадку особливу увагу потрібно приділити технології вирівнювання підлоги – незважаючи на те, що виробники стверджують, що інженерна дошка може монтуватися на не зовсім рівну основу, все ж цьому моменту доведеться віддати належне. Чим більш ідеальну ви створите площину, тим довше послужить вам це сучасне підлогове покриття.

Укладання інженерної дошки на фанеру

Як і говорилося вище, це класика жанру, застосовувана для укладання будь різновиди масивної паркетної дошки. На бетонне або дерев’яне підставу настилається фанера, до якої за допомогою клею і шурупів фіксується безпосередньо сама паркетна дошка. Нюансів тут трохи і виражаються вони в деформаційних зазорах в розмірі 5-8мм між листами фанери і компенсаційних швах уздовж стін при безпосередній укладанні паркету. Дуже важливим моментом є підготовка фанерного підстави – після приклеювання цього матеріалу фанеру витримують кілька днів незайманою, після чого шліфують, доводячи таким способом отримане підставу до ідеалу. Основною перевагою такого способу установки паркетної інженерної дошки є можливість додаткового кріплення окремих дощок механічним способом. Що це дає? Крім якості і надійності установки, таким способом забезпечується щільна підгонка однієї дошки до іншої.

Укладання інженерної дошки на стяжку

У деякому роді ця технологія простіше і трохи швидше, але має певний недолік – механічним способом закріпити інженерну дошку до стяжки не виходить. В цьому відношенні доведеться вигадати інший спосіб щільної підгонки однієї дошки до іншої. В цілому ж, дану технологію монтажу паркетної інженерної дошки можна представити в наступному вигляді. Бетонна основа очищається від пилу і бруду, якісно грунтується в декілька заходів, після чого повністю висушується – вологість бетонної підлоги не повинна перевищувати 2%. Це не критичний момент, але краще його витримати, щоб надлишки вологи не потрапили всередину підлогового покриття. Далі все стандартно – на стяжку підлоги за допомогою зубчастого шпателя наноситься клей, а слідом за ним укладається і сама інженерна дошка. Тут слід зазначити, що для приклеювання цього підлогового покриття на цементну підлогу клейового шару знадобиться дещо більше.

І на закінчення теми додам лише одне – у більшості випадків термін служби будь-якого оздоблювального матеріалу зумовлений правильним доглядом за ним. Інженерна дошка в цьому відношенні не є винятком – правила догляду за цим підлоговим покриттям досить прості, в чому і полягає ще одна його перевага. Прибирання повинно здійснюватися з використанням мінімальної кількості води – це раз, а також періодично, з регулярністю в півроку, підлогу потрібно натирати поліроллю для лакованих поверхонь – це два. В принципі, ось і все – в результаті ви отримаєте довговічну та красиву підлогу.